засудження, визнання непридатним, примусове відчуження
Condemnation — це іменник, що означає висловлення сильного несхвалення, засудження або офіційне визнання чогось непридатним.
noun — значення 1
The expression of very strong disapproval or criticism of someone or something.
Висловлення дуже сильного несхвалення або критики щодо когось чи чогось.
Приклади:
The international community issued a strong condemnation of the violence.
Міжнародна спільнота висловила рішуче засудження насильства.
His actions met with universal condemnation.
Його дії зустріли загальне несхвалення.
noun — значення 2
The act of declaring something to be unfit for use or legally forfeited.
Акт оголошення чогось непридатним для використання або таким, що підлягає конфіскації.
Приклади:
The building faced condemnation due to severe structural damage.
Будівля зіткнулася з визнанням непридатною через серйозні структурні пошкодження.
The court ordered the condemnation of the illegal goods.
Суд наказав провести конфіскацію незаконних товарів.
noun — значення 3
The process by which a government takes private property for public use.
Процес, за допомогою якого уряд вилучає приватну власність для суспільних потреб.
Приклади:
The city initiated the condemnation of the land for the new highway.
Місто ініціювало примусове відчуження землі для нової автомагістралі.
widespread condemnation — широке засудження
Приклади:
The policy faced widespread condemnation.
Ця політика зіткнулася з широким засудженням.
issue a condemnation — висловити засудження
Приклади:
They decided to issue a formal condemnation.
Вони вирішили висловити офіційне засудження.