Concurrence — це іменник, що означає згоду, одностайність або одночасне виникнення подій.
noun: згода, одностайність, збіг, одночасність
noun — значення 1
The state of being in agreement or harmony with someone or something.
Стан згоди або гармонії з кимось чи чимось.
Приклади:
The decision was made with the concurrence of all board members.
Рішення було прийнято за згодою всіх членів правління.
We acted with the full concurrence of the committee.
Ми діяли за повної одностайності комітету.
noun — значення 2
The fact of two or more events happening at the same time.
Факт одночасного виникнення двох або більше подій.
Приклади:
The concurrence of these two events was purely accidental.
Збіг цих двох подій був суто випадковим.
The concurrence of the festival and the holiday led to huge crowds.
Одночасність фестивалю та свята призвела до великого скупчення людей.
in concurrence with — у згоді з
Приклади:
He acted in concurrence with the law.
Він діяв у згоді з законом.