компроміс, домовлятися, поступка
Compromise — це англійське слово, яке означає досягнення згоди шляхом взаємних поступок або компроміс у безпеці чи репутації.
noun — значення 1
The settlement of differences by arbitration or by consent reached by mutual concessions.
Вирішення розбіжностей шляхом арбітражу або за згодою, досягнутою шляхом взаємних поступок.
Приклади:
Finally, we found a point of compromise.
Ми нарешті знайшли копроміс.
Finally, we reached a compromise.
Нарешті ми досягли компромісу.
noun — значення 2
A committal to something derogatory or objectionable; a prejudicial concession; a surrender.
Зобов'язання щодо чогось принизливого або неприйнятного; невигідна поступка; капітуляція.
Приклади:
His reputation was damaged by this compromise.
Його репутація постраждала від цієї поступки.
noun — значення 3
A breach of a computer or network's rules such that an unauthorized disclosure or loss of sensitive information may have occurred, or the unauthorized disclosure or loss itself.
Порушення правил комп'ютера або мережі, внаслідок якого могло статися несанкціоноване розкриття або втрата конфіденційної інформації, або саме несанкціоноване розкриття чи втрата.
Приклади:
The company reported a data compromise affecting millions of users.
Компанія повідомила про компрометацію даних, що торкнулася мільйонів користувачів.
verb — значення 1
To bind by mutual agreement.
Зобов'язати за взаємною угодою.
Приклади:
I'm not prepared to compromise.
Я не готовий до компромісів.
I don't want to compromise.
Я не хочу йти на компроміси.
verb — значення 2
To adjust and settle by mutual concessions; to compound.
Врегулювати та вирішити шляхом взаємних поступок; погодитися.
Приклади:
The two parties had to compromise to reach an agreement.
Дві сторони мусили йти на поступки, щоб досягти угоди.
verb — значення 3
To find a way between extremes.
Знайти шлях між крайнощами.
Приклади:
The politician tried to compromise between the two opposing views.
Політик намагався знайти компроміс між двома протилежними поглядами.
verb — значення 4
To pledge by some act or declaration; to endanger the life, reputation, etc., of, by some act which can not be recalled; to expose to suspicion.
Зобов'язати певним актом чи заявою; поставити під загрозу життя, репутацію тощо, певним актом, який неможливо відкликати; викликати підозру.
Приклади:
His actions could compromise his career.
Його дії могли поставити під загрозу його кар'єру.
verb — значення 5
To cause impairment of.
Спричиняти погіршення стану.
Приклади:
Lack of sleep can compromise your health.
Нестача сну може погіршувати ваше здоров'я.
verb — значення 6
To breach (a security system).
Порушити (систему безпеки).
Приклади:
The hackers managed to compromise the network's security.
Хакерам вдалося компрометувати безпеку мережі.
Don't compromise your principles — Не йдіть на компроміс зі своїми принципами
Не відмовляйтеся від своїх переконань чи моральних принципів заради вигоди чи уникнення конфлікту.
Приклади:
It's important not to compromise your principles, even when it's difficult.
Важливо не йти на компроміс зі своїми принципами, навіть коли це важко.