порівняння, ступені порівняння
Comparison — це англійське слово, що означає процес зіставлення, оцінки подібностей та відмінностей між об'єктами, а також граматичну форму зміни прикметників та прислівників.
noun — значення 1
The act or process of comparing things to see how they are similar or different.
Дія або процес зіставлення речей для виявлення їхньої подібності чи відмінності.
Приклади:
In comparison with Tokyo, London is small.
У порівнянні з Токіо, Лондон маленький.
The earth is small in comparison with the sun.
Земля маленька у порівнянні з Сонцем.
noun — значення 2
An evaluation of similarities and differences between two or more items.
Оцінка подібностей та відмінностей між двома або більше елементами.
Приклади:
They did a DNA comparison to see if the body was Tom's.
Вони зробили аналіз ДНК для того щоб визначити, чи це тіло Тома.
noun — значення 3
A feature in grammar where adjectives and adverbs change form to show the degree of a quality.
Граматична особливість, за якою прикметники та прислівники змінюють форму, щоб показати ступінь якості.
Приклади:
The adjective 'big' has comparative and superlative forms.
Прикметник 'великий' має форми вищого та найвищого ступенів порівняння.
in comparison with — у порівнянні з
Приклади:
In comparison with his brother, he is very quiet.
У порівнянні з його братом, він дуже тихий.
without comparison — без порівняння, незрівнянний
Приклади:
Her talent is without comparison.
Її талант незрівнянний.
Comparison proves nothing. — Порівняння ще нічого не доводить.
Просте зіставлення фактів або об'єктів саме по собі не призводить до висновків чи доведення чогось.
Приклади:
He presented many statistics, but his argument was weak; comparison proves nothing.
Він представив багато статистики, але його аргумент був слабким; порівняння ще нічого не доводить.