Commander — це англійське слово, яке означає особу, що керує або командує, особливо у військовій чи морській сфері, а також може позначати певний ранг.
noun: командир, воєначальник, полководець, командувач, керівник, командор, кавалер
noun — значення 1
A person who is in charge of a military or naval force, or a specific unit within it.
Особа, яка керує військовими або військово-морськими силами, або певним підрозділом у їх складі.
Приклади:
The commander said they would stay.
Командир сказав, що вони залишаться.
The commander led his troops into battle.
Воєначальник повів свої війська в бій.
noun — значення 2
The leader or person in charge of a group of people or an organization, often in non-military contexts like space agencies or police forces.
Керівник або особа, відповідальна за групу людей чи організацію, часто в невійськових контекстах, таких як космічні агентства або поліцейські сили.
Приклади:
The mission commander announced the successful completion of the task.
Командир місії оголосив про успішне завершення завдання.
noun — значення 3
A rank within certain honorary orders, such as the Legion of Honour.
Звання в певних почесних орденах, наприклад, Ордені Почесного легіону.
Приклади:
She was awarded the title of Commander of the Order of the British Empire.
Їй було присвоєно звання командора Ордена Британської імперії.
fleet commander — командувач флоту
Приклади:
The fleet commander issued new orders.
Командувач флоту видав нові накази.
mission commander — командир місії
Приклади:
The mission commander was responsible for the crew's safety.
Командир місії відповідав за безпеку екіпажу.