полковник
Colonel — це військове звання або почесний титул, що використовується в арміях та інших збройних силах.
noun — значення 1
A commissioned officer in an armed military organization, typically the highest rank before flag officer ranks (generals). It is generally found in armies, air forces or naval infantry (marines).
Офіцерське звання у збройних силах, яке зазвичай є найвищим перед званнями вищого командного складу (генералів). Це звання поширене в арміях, військово-повітряних силах або морській піхоті.
Приклади:
He advanced to colonel.
Його підвищили до полковника.
Tom is a retired army colonel.
Том — армійський полковник у відставці.
noun — значення 2
A military leader, distinct from the modern professional military rank.
Військовий лідер, який відрізняється від сучасного професійного військового звання.
Приклади:
The colonel is innocent.
Полковник невинний.
noun — значення 3
An honorary civilian title bestowed by some southern US states, most commonly Kentucky; notably Colonel Sanders of KFC.
Почесний цивільний титул, що надається деякими південними штатами США, найчастіше Кентуккі; зокрема, полковник Сандерс із KFC.
Приклади:
He was awarded the honorary title of Kentucky Colonel.
Йому було присвоєно почесне звання полковника Кентуккі.
noun — значення 4
An informal title used to address an elderly man.
Неформальний титул, який використовується для звернення до літнього чоловіка.
Приклади:
Good day, colonel, how are you today?
Доброго дня, полковнику, як ви сьогодні?
noun — значення 5
A form of address for an auctioneer, from the American Civil War practice of commanding officers organizing the public sale of seized goods.
Форма звернення до аукціоніста, що походить від практики часів Громадянської війни в США, коли командири організовували публічний продаж конфіскованого майна.
Приклади:
The auctioneer, known as the colonel, started the bidding.
Аукціоніст, відомий як полковник, розпочав торги.