Coercive

Значення та приклади

adj — значення 1

Relating to or using force or threats to make someone do something against their will.

Такий, що стосується використання сили або погроз, щоб змусити когось зробити щось проти його волі.

Приклади:

• The government used coercive measures to suppress the protest.

  Уряд застосував примусові заходи для придушення протесту.

• He felt trapped by her coercive behavior in the workplace.

  Він почувався загнаним у пастку через її силовий стиль поведінки на робочому місці.

adj — значення 2

In mathematics, describing a function where the absolute value grows towards infinity as the input variable increases.

У математиці — такий, що описує функцію, значення якої прямує до нескінченності при зростанні аргументу.

Приклади:

• The operator is coercive on the given Hilbert space.

  Оператор є коерцитивний на заданому гільбертовому просторі.

Словосполучення

coercive power — примусова влада

Приклади:

The manager relied on coercive power to ensure compliance.

Менеджер покладався на примусову владу, щоб забезпечити виконання вимог.

coercive control — примусовий контроль

Приклади:

She recognized the signs of coercive control in her relationship.

Вона розпізнала ознаки примусового контролю у своїх стосунках.

Форми слова

• • more coercive (вищий ступінь) — більш примусовий
• • most coercive (найвищий ступінь) — найбільш примусовий