Cloaca — це термін, що використовується в біології для позначення спільного отвору травної, сечової та статевої систем у деяких тварин, а також у застарілому значенні — каналізаційна система.
noun: клоака, каналізація, нориця
noun — значення 1
The posterior opening that serves as the only opening for the digestive, reproductive, and urinary tracts in many animals.
Задній отвір, який служить єдиним виходом для травної, репродуктивної та сечовидільної систем у багатьох тварин.
Приклади:
Birds and reptiles possess a cloaca for waste excretion.
Птахи та рептилії мають клоаку для виведення відходів.
The anatomy of the frog includes a cloaca.
Анатомія жаби включає клоаку.
noun — значення 2
A sewer or an underground drain, especially in ancient Roman cities.
Каналізація або підземний стік, особливо в стародавніх римських містах.
Приклади:
The ancient city was drained by a massive cloaca.
Стародавнє місто осушувалося за допомогою масивної клоаки.
The city's main cloaca was built centuries ago.
Головна каналізація міста була побудована століття тому.
noun — значення 3
A duct or passage through which gangrenous or necrotic material escapes from the body.
Прохід або канал, через який гангренозний чи некротичний матеріал виходить з організму.
Приклади:
The surgeon identified a cloaca draining the infected tissue.
Хірург виявив клоаку, через яку виходив вміст інфікованої тканини.