речення, пункт
Clause — це термін, що використовується в граматиці та юриспруденції для позначення окремої частини речення або документа.
noun — значення 1
A group of words containing a subject and a verb, which can form a complete sentence or be part of a larger sentence.
Група слів, що містить підмет і присудок, яка може утворювати повне речення або бути частиною більшого речення.
Приклади:
That's a clause, not a phrase.
Це мовний зворот, а не речення.
The sentence contains two independent clauses.
Речення містить два незалежні речення.
noun — значення 2
A specific article or provision within a legal document such as a contract or will.
Конкретний пункт або положення в юридичному документі, такому як договір або заповіт.
Приклади:
The contract includes a clause regarding termination.
Договір містить пункт щодо припинення.
This clause in the will specifies the distribution of assets.
Ця стаття в заповіті визначає розподіл майна.
non-compete clause — пункт про неконкуренцію
Приклади:
The employment contract contained a strict non-compete clause.
Трудовий договір містив суворий пункт про неконкуренцію.
termination clause — пункт про розірвання
Приклади:
We need to review the termination clause before signing.
Нам потрібно переглянути пункт про розірвання перед підписанням.