впевненість, беззаперечний факт
Certitude — це іменник, що означає повну впевненість у чомусь або факт, який не викликає жодних сумнівів.
noun — значення 1
A feeling of absolute certainty or conviction about something.
Відчуття абсолютної впевненості або переконаності в чомусь.
Приклади:
She spoke with such certitude that no one dared to question her.
Вона говорила з такою впевненістю, що ніхто не наважився їй заперечити.
He lacked the certitude required to make such a difficult decision.
Йому бракувало переконаності, необхідної для прийняття такого складного рішення.
noun — значення 2
A fact or situation that is certain and beyond doubt.
Факт або ситуація, які є беззаперечними та не викликають сумнівів.
Приклади:
In this changing world, very little is a certitude.
У цьому мінливому світі мало що є беззаперечним фактом.