Ceiling — англійське слово, що означає верхню поверхню кімнати або максимальний ліміт чогось.
noun: стеля, максимальний рівень, ліміт, висота стелі, максимальна висота польоту, ціла частина, округлення вгору
noun — значення 1
The upper interior surface of a room or building.
Верхня внутрішня поверхня кімнати або будівлі.
Приклади:
The lamp hung from the ceiling.
Лампа звисала зі стелі.
She looked up at the ceiling.
Вона подивилася на стелю.
noun — значення 2
An upper limit, especially in finance or economics.
Верхня межа, особливо у фінансах чи економіці.
Приклади:
The government imposed a ceiling on price increases.
Уряд встановив максимальний рівень для зростання цін.
noun — значення 3
The highest altitude at which an aircraft can safely maintain flight.
Найвища висота, на якій літак може безпечно підтримувати політ.
Приклади:
The jet's ceiling is over 50,000 feet.
Стеля реактивного літака перевищує 50 000 футів.
noun — значення 4
The smallest integer greater than or equal to a given number.
Найменше ціле число, яке більше або дорівнює заданому числу.
Приклади:
The ceiling of 3.14 is 4.
Ціла частина від 3.14 дорівнює 4.
price ceiling — максимальна ціна, цінова стеля
Приклади:
The government introduced a price ceiling to control inflation.
Уряд запровадив цінову стелю для контролю інфляції.
income ceiling — максимальний дохід, стеля доходу
Приклади:
There is an income ceiling for eligibility for this benefit.
Існує стеля доходу для отримання цієї пільги.