набій, картридж
Cartridge — англійське слово, що означає патрон для вогнепальної зброї, змінний блок для техніки (наприклад, для принтера або ігрової консолі), або невелику упаковку.
noun — значення 1
A package containing a bullet, primer, and gunpowder, used as a single round of ammunition for firearms.
Упаковка, що містить кулю, капсуль та порох, яка використовується як один набій для вогнепальної зброї.
Приклади:
The hunter loaded a fresh cartridge into the rifle.
Мисливець зарядив свіжий патрон у гвинтівку.
Each cartridge contains all the necessary components for a single shot.
Кожен набій містить усі необхідні компоненти для одного пострілу.
noun — значення 2
A prefabricated, interchangeable unit designed to be easily installed or removed from a larger device.
Готовий, взаємозамінний блок, призначений для легкого встановлення або виймання з більшого пристрою.
Приклади:
The printer uses a new ink cartridge.
Принтер використовує новий картридж з чорнилом.
We need to replace the toner cartridge in the copier.
Нам потрібно замінити картридж з тонером у копіювальному апараті.
noun — значення 3
A small, sealed package, often made of paper, used for holding or dispensing something.
Маленька, запечатана упаковка, часто з паперу, яка використовується для зберігання або видачі чогось.
Приклади:
The old book described how to prepare type in a paper cartridge.
Стара книга описувала, як готувати шрифт у паперовому картриджі.