Carriage — це багатозначне англійське слово, що означає транспортний засіб, спосіб перенесення або манеру триматися.
noun: карета, віз, постава, манера триматися, вагон
noun — значення 1
A four-wheeled vehicle designed to transport people, typically pulled by horses.
Чотириколісний транспортний засіб, призначений для перевезення людей, який зазвичай тягнуть коні.
Приклади:
The royal family arrived in a golden carriage.
Королівська родина прибула у золотій кареті.
The farmer loaded the hay onto the wooden cart, which served as a simple carriage.
Фермер завантажив сіно на дерев'яний віз, який слугував простим засобом перевезення.
noun — значення 2
The way in which a person holds their body or moves, reflecting their posture and bearing.
Спосіб, у який людина тримає своє тіло або рухається, що відображає її поставу та манеру триматися.
Приклади:
She walked with a graceful carriage that commanded attention.
Вона йшла з граціозною поставою, яка привертала увагу.
His military training was evident in his upright carriage.
Його військова вишкіл була помітна в його прямій манері триматися.
noun — значення 3
A separate section of a train designed to carry passengers.
Окрема секція поїзда, призначена для перевезення пасажирів.
Приклади:
We found our seats in the third carriage of the train.
Ми знайшли свої місця у третьому вагоні поїзда.
baby carriage — дитяча коляска
Приклади:
She pushed the baby carriage through the park.
Вона везла дитячу коляску через парк.
carriage forward — оплата доставки отримувачем
Приклади:
The goods were sent carriage forward.
Товари були відправлені з умовою оплати доставки отримувачем.