Capitulation

Значення та приклади

noun — значення 1

The act of surrendering to an enemy or opponent, often under specific agreed-upon terms.

Акт здачі ворогу або супротивнику, часто на певних узгоджених умовах.

Приклади:

• The army's capitulation marked the end of the long conflict.

  Капітуляція армії ознаменувала кінець тривалого конфлікту.

• They refused to consider any form of capitulation to the enemy forces.

  Вони відмовилися розглядати будь-яку форму здача ворожим силам.

noun — значення 2

A formal document or agreement that outlines the terms of a surrender or a treaty.

Офіційний документ або угода, в якій викладено умови здачі або договору.

Приклади:

• The signed capitulation was presented to the international observers.

  Підписана капітуляція була представлена міжнародним спостерігачам.

noun — значення 3

The act of ceasing to resist an unwelcome demand or pressure.

Акт припинення опору небажаним вимогам або тиску.

Приклади:

• His sudden capitulation to their demands surprised everyone in the room.

  Його раптова здача їхнім вимогам здивувала всіх у кімнаті.

Словосполучення

force a capitulation — змусити до капітуляції

Приклади:

The blockade was designed to force a capitulation.

Блокада була розроблена, щоб змусити до капітуляції.

unconditional capitulation — беззастережна капітуляція

Приклади:

The enemy demanded an unconditional capitulation.

Ворог вимагав беззастережна капітуляція.

Форми слова

• • capitulations (множина) — капітуляції