Buzz — англійське слово, що означає характерний звук комах, гул, а також стан збудження або швидку активність.
noun: гудіння, дзижчання, піднесення, збудження
verb: гудіти, дзижчати
noun — значення 1
A continuous humming noise, typically produced by insects like bees.
Безперервний гудячий звук, який зазвичай видають комахи, наприклад бджоли.
Приклади:
The buzz of the bees was heard in the garden.
У саду було чути дзижчання бджіл.
I could hear a low buzz coming from the old refrigerator.
Я чув низьке гудіння, що йшло від старого холодильника.
noun — значення 2
A feeling of excitement, energy, or slight intoxication.
Відчуття збудження, енергії або легкого сп'яніння.
Приклади:
She got a real buzz from performing on stage.
Вона відчула справжнє піднесення від виступу на сцені.
verb — значення 1
To make a low, continuous, humming or sibilant sound, like that made by bees with their wings.
Видавати низький, безперервний гудячий або шиплячий звук, подібний до того, який роблять бджоли своїми крилами.
Приклади:
Bees always buzz near the kitchen window.
Бджоли завжди гудуть біля кухонного вікна.
The neon sign began to buzz loudly.
Неонова вивіска почала голосно дзижчати.
create a buzz — викликати ажіотаж
Приклади:
The new product launch created a lot of buzz.
Запуск нового продукту викликав великий ажіотаж.