Butt — англійське слово, яке може означати сідницю, недопалок або дію штовхання.
noun: кінець, тупий кінець, сідниця, зад, попа, дупа, жопа, відходи
verb: штовхати головою, бодати, проходити без черги, обганяти в черзі
noun — значення 1
The larger or thicker end of something, in distinction from the sharp or narrow end.
Більший або товстіший кінець чогось, на відміну від гострого чи вузького кінця.
Приклади:
He held the butt of the cigarette.
Він тримав недопалок цигарки.
noun — значення 2
The fleshy posterior part of the human body, on which one sits.
М'ясиста задня частина людського тіла, на якій сидять.
Приклади:
My butt hurts.
Мені болить срака.
My butt hurts.
У мене болить сідниця.
noun — значення 3
The waste end of anything.
Відпрацьований кінець чогось.
Приклади:
He collected the butts of the cigars.
Він зібрав залишки сигар.
verb — значення 1
To strike or push with the head, as animals do.
Штовхати або бити головою, як це роблять тварини.
Приклади:
The goat will butt you if you get too close.
Козел бодатиме тебе, якщо ти підійдеш занадто близько.
verb — значення 2
To cut in line (in front of someone).
Проходити без черги (перед кимось).
Приклади:
He tried to butt in front of me in the queue.
Він намагався пройти без черги переді мною.
butt of a rifle — приклад гвинтівки
Приклади:
He rested the butt of the rifle on the ground.
Він спер приклад гвинтівки об землю.