розбійник
Brigand — це застарілий або літературний термін, що означає розбійника, який діє у складі банди, часто в лісах чи горах.
noun — значення 1
A member of a gang that ambushes and robs people in forests or mountains.
Член банди, що влаштовує засідки та грабує людей у лісах чи горах.
Приклади:
The travelers were attacked by a group of brigands.
На мандрівників напала група розбійників.
The local village lived in fear of the ruthless brigands.
Місцеве село жило в страху перед безжальними бандитами.
armed brigand — озброєний розбійник
Приклади:
An armed brigand blocked the mountain path.
Озброєний розбійник перегородив гірську стежку.