порода, розмножуватися, рід
Breed — це слово, що вживається як іменник для позначення породи тварин, або як дієслово, що означає розмноження чи виведення нових видів.
noun — значення 1
A specific group of animals or plants within a species that share common characteristics and are developed through selective breeding.
Певна група тварин або рослин у межах одного виду, що мають спільні характеристики та були виведені шляхом селекції.
Приклади:
The Great Dane is a breed of domestic dog known for its giant size.
Німецький дог — це порода собак, відома своїм гігантським розміром.
What breed is your dog?
Якої породи твій собака?
noun — значення 2
A group of people or things that share similar qualities, characteristics, or origins.
Група людей або речей, що мають схожі якості, характеристики або походження.
Приклади:
He represents a new breed of politician.
Він представляє новий тип політика.
verb — значення 1
To produce offspring through sexual reproduction.
Виробляти потомство шляхом статевого розмноження.
Приклади:
Rats breed rapidly.
Щури швидко розмножуються.
Some animals will not breed when kept in cages.
Деякі тварини не розмножуються, коли їх тримають у клітках.
verb — значення 2
To keep animals and manage their reproduction to improve specific qualities.
Утримувати тварин і керувати їхнім розмноженням для покращення певних якостей.
Приклади:
They breed horses for racing.
Вони розводять коней для перегонів.
verb — значення 3
To arrange for animals to mate.
Організовувати спарювання тварин.
Приклади:
The farmer decided to breed the two prize-winning cows.
Фермер вирішив злучити двох призових корів.
pure breed — чистокровна порода
Приклади:
She only buys pure breed cats.
Вона купує лише котів чистокровної породи.