Bound — багатозначне англійське слово, яке може означати зобов'язаний, прив'язаний, обмежений, або напрямок руху.
adj: зобов'язаний, змушений, прив'язаний, зв'язаний, прямуючий, що прямує, пов'язаний, обмежений
noun: межа, кордон, обмежувальне значення
verb: обмежувати, оформляти межу, межувати
adj — значення 1
Obliged or required to do something by law, rule, or moral obligation.
Зобов'язаний або вимушений щось зробити за законом, правилом або моральним обов'язком.
Приклади:
Such a man is bound to fail.
В такої людини нічого не може вийти.
It was bound to happen and finally it did.
Це мало статися, і нарешті це сталось.
adj — значення 2
Tied or fastened securely with rope, string, or similar material.
Надійно зв'язаний або закріплений мотузкою, шнуром або подібним матеріалом.
Приклади:
They bound the thief to a tree.
Вони прив’язали злодія до дерева.
adj — значення 3
Having a specified destination or direction of travel.
Маючи визначений пункт призначення або напрямок руху.
Приклади:
Where are you bound?
Куди ти прямуєш?
adj — значення 4
Connected or related to something.
Пов'язаний або стосується чогось.
Приклади:
Even now, the typical worker's whole life is still bound up with the company he works for.
Навіть зараз, все життя типового працівника все ще пов'язане з компанією, на яку він працює.
adj — значення 5
Unable to move freely, often due to physical restraint or a specific condition.
Нездатний вільно рухатися, часто через фізичне обмеження або певний стан.
Приклади:
The patient was bound to his bed due to illness.
Пацієнт був прикутий до ліжка через хворобу.
noun — значення 1
A limit or boundary.
Межа або кордон.
Приклади:
The river forms the natural bound between the two countries.
Річка утворює природний кордон між двома країнами.
noun — значення 2
A value that is known to be greater or smaller than a given set of values, often used in mathematics.
Значення, яке відомо як більше або менше за заданий набір значень, часто використовується в математиці.
Приклади:
The upper bound of the set is 10.
Верхня межа множини дорівнює 10.
verb — значення 1
To surround or form the boundary of something.
Оточувати або утворювати межу чогось.
Приклади:
The fence bounds the property.
Паркан обмежує власність.
verb — значення 2
To be the boundary of.
Бути межею чогось.
Приклади:
The forest bounds the village to the north.
Ліс межує з селом на півночі.
duty-bound — зобов'язаний за обов'язком
Приклади:
As a police officer, he was duty-bound to report the crime.
Як поліцейський, він був зобов'язаний за обов'язком повідомити про злочин.
time-bound — обмежений у часі
Приклади:
This is a time-bound project with a strict deadline.
Це проєкт, обмежений у часі, з жорстким терміном виконання.
bound for glory — приречений на славу
Приречений на успіх або великі досягнення.
Приклади:
With his talent and dedication, he is bound for glory.
З його талантом і відданістю він приречений на славу.