район, місто, округ
Borough — це термін, що позначає адміністративну одиницю міста або району, який має певні права самоврядування.
noun — значення 1
An administrative district or division of a large city, such as in London or New York City.
Адміністративний район або частина великого міста, наприклад, у Лондоні чи Нью-Йорку.
Приклади:
Brooklyn is one of the five boroughs of New York City.
Бруклін — це один із п'яти районів Нью-Йорка.
The local council manages the services for the entire borough.
Місцева рада керує послугами для всього округу.
noun — значення 2
A town or city that has its own municipal corporation and specific legal rights.
Місто, що має власну муніципальну корпорацію та певні юридичні права.
Приклади:
The borough was granted its charter in the nineteenth century.
Місто отримало свою хартію у дев'ятнадцятому столітті.
The mayor represents the interests of the borough.
Мер представляє інтереси муніципалітету.
noun — значення 3
A district in Alaska that functions similarly to a county in other states.
Район на Алясці, який виконує функції, подібні до функцій округу в інших штатах.
Приклади:
The borough covers a vast area of wilderness.
Цей округ охоплює величезну територію дикої природи.
borough council — районна рада
Приклади:
The borough council meets every month.
Районна рада збирається щомісяця.