Blow the whistle

Значення та приклади

verb — значення 1

To report illegal or unethical activities within an organization to the authorities or the public.

Повідомляти владі або громадськості про незаконні чи неетичні дії всередині організації.

Приклади:

• The employee decided to blow the whistle on the company's financial fraud.

  Працівник вирішив викривати фінансові махінації компанії.

• It takes courage to blow the whistle when you see corruption.

  Потрібна мужність, щоб повідомляти про порушення, коли бачиш корупцію.

verb — значення 2

To use a whistle to signal the end of a sports match or a specific action by a referee.

Використовувати свисток, щоб подати сигнал про закінчення спортивного матчу або певну дію судді.

Приклади:

• The referee had to blow the whistle when the player was injured.

  Суддя був змушений дати свисток, коли гравець отримав травму.

• The game ended as soon as the referee decided to blow the whistle.

  Гра закінчилася, як тільки суддя вирішив зупинити гру.

Словосполучення

whistle-blower — викривач

Приклади:

The whistle-blower provided evidence to the police.

Викривач надав докази поліції.

Форми слова

• • blows the whistle (однина) — викриває
• • blowing the whistle (теперішній час) — викриваючи
• • blew the whistle (минулий час) — викрив
• • blown the whistle (минулий час) — викритий

Похідні та пов'язані слова