Blow the whistle — це ідіоматичний вираз, що означає викриття незаконних дій або сигнал про зупинку гри.
verb: викривати, повідомляти про порушення, дати свисток, зупинити гру
verb — значення 1
To report illegal or unethical activities within an organization to the authorities or the public.
Повідомляти владі або громадськості про незаконні чи неетичні дії всередині організації.
Приклади:
The employee decided to blow the whistle on the company's financial fraud.
Працівник вирішив викривати фінансові махінації компанії.
It takes courage to blow the whistle when you see corruption.
Потрібна мужність, щоб повідомляти про порушення, коли бачиш корупцію.
verb — значення 2
To use a whistle to signal the end of a sports match or a specific action by a referee.
Використовувати свисток, щоб подати сигнал про закінчення спортивного матчу або певну дію судді.
Приклади:
The referee had to blow the whistle when the player was injured.
Суддя був змушений дати свисток, коли гравець отримав травму.
The game ended as soon as the referee decided to blow the whistle.
Гра закінчилася, як тільки суддя вирішив зупинити гру.
whistle-blower — викривач
Приклади:
The whistle-blower provided evidence to the police.
Викривач надав докази поліції.