благословення, щастя, схвалення
Blessing — це англійське слово, що означає благословення, дар або схвалення, часто з релігійним або позитивним відтінком.
noun — значення 1
Divine or supernatural aid, protection, or reward.
Божественна або надприродна допомога, захист або винагорода.
Приклади:
The priest gave his blessing to the couple.
Священик дав своє благословення молодятам.
Her presence was a blessing to the whole family.
Її присутність була благословенням для всієї родини.
noun — значення 2
A pronouncement invoking divine aid or favor.
Висловлювання, що закликає божественну допомогу або прихильність.
Приклади:
The king gave his blessing to the expedition.
Король дав своє благословення експедиції.
noun — значення 3
Good fortune or a state of prosperity.
Добробут або стан процвітання.
Приклади:
Having a healthy family is a great blessing.
Мати здорову родину – це велике щастя.
noun — значення 4
The act of declaring or bestowing favor; approval.
Акт висловлення або надання прихильності; схвалення.
Приклади:
The project received the blessing of the city council.
Проєкт отримав схвалення міської ради.
noun — значення 5
Something that someone is glad of; a welcome thing.
Те, чому хтось радий; бажана річ.
Приклади:
The rain was a blessing after the long drought.
Дощ був справжнім даром після довгої посухи.
noun — значення 6
A prayer said before a meal; grace.
Молитва, яку промовляють перед їжею; подячна молитва.
Приклади:
Let's say a blessing before we eat.
Давайте скажемо благословення перед тим, як їсти.
It's a blessing in disguise. — Нема лиха без добра.
Вираз означає, що погана або неприємна ситуація насправді виявилася корисною або щасливою.
Приклади:
Losing my job was a blessing in disguise, as it led me to start my own business.
Втрата роботи була немовби не в добрий час, але насправді це призвело до того, що я почав власний бізнес.