Blessedness — це стан найвищого щастя, духовної досконалості або святості.
noun: блаженство, благословенність
noun — значення 1
The state of being blessed, often associated with divine favor or spiritual joy.
Стан благословенності, що часто асоціюється з божественною прихильністю або духовним піднесенням.
Приклади:
They lived in a state of pure blessedness.
Вони жили у стані чистого блаженства.
The monk spoke of the blessedness of a simple life.
Чернець говорив про благословенність простого життя.