береза, шмагати, різка
Birch — це назва дерева роду Betula, а також матеріал або інструмент для покарання, виготовлений з його деревини.
noun — значення 1
A deciduous tree of the genus Betula, characterized by thin, peeling bark and catkins.
Листопадне дерево роду Betula, що характеризується тонкою корою, яка відшаровується, та сережками.
Приклади:
There was a birch in our garden, but it died.
У нашому саду була береза, але вона померла.
It is a birch.
Це береза.
noun — значення 2
A bundle of twigs or a rod made from the wood of a birch tree, historically used for corporal punishment.
Пучок гілок або лозина, виготовлена з деревини берези, що історично використовувалася для тілесних покарань.
Приклади:
The student was punished with a birch.
Учня покарали за допомогою лозини.
He felt the sting of the birch.
Він відчув удар різка.
verb — значення 1
To punish someone by striking them with a birch rod or a bundle of twigs.
Покарати когось, завдаючи ударів березовою лозиною або пучком гілок.
Приклади:
The guard threatened to birch the prisoner.
Охоронець погрожував відшмагати в'язня.
They decided to birch the offender for his actions.
Вони вирішили пошмагати порушника за його вчинки.
birch bark — береста
Приклади:
The canoe was made of birch bark.
Каное було зроблено з берести.
silver birch — береза повисла
Приклади:
The silver birch is a common tree in the park.
Береза повисла — поширене дерево в парку.