бібліографія, бібліографічний покажчик, бібліографознавство
Bibliography — це перелік використаних джерел у науковій роботі або галузь знань, що вивчає історію та класифікацію книг.
noun — значення 1
A section at the end of a written work that lists all the sources and books referred to by the author.
Розділ наприкінці письмової роботи, у якому наведено перелік усіх джерел та книг, на які посилався автор.
Приклади:
Please ensure your bibliography is formatted correctly.
Будь ласка, переконайтеся, що ваша бібліографія оформлена правильно.
The professor checked the bibliography for relevant sources.
Професор перевірив список літератури на наявність відповідних джерел.
noun — значення 2
A comprehensive list of books or documents related to a specific subject, author, or period.
Вичерпний перелік книг або документів, що стосуються певної теми, автора чи періоду.
Приклади:
She compiled a bibliography of 19th-century poetry.
Вона склала бібліографічний покажчик поезії XIX століття.
noun — значення 3
The academic study of the history, classification, and physical production of books.
Академічне вивчення історії, класифікації та фізичного виробництва книг.
Приклади:
His research focuses on the field of bibliography.
Його дослідження зосереджені на галузі книгознавства.
annotated bibliography — анотований бібліографічний список
Приклади:
The assignment requires an annotated bibliography.
Завдання вимагає анотований бібліографічний список.
compile a bibliography — складати бібліографію
Приклади:
It takes time to compile a bibliography.
Потрібен час, щоб складати бібліографію.