благодіяння, пожертва
Benefaction — це іменник, що означає благодіяння, акт милосердя або фінансову допомогу, надану на добрі справи.
noun — значення 1
An act of doing good or providing a benefit to others.
Вчинок, спрямований на творення добра або надання користі іншим людям.
Приклади:
His life was defined by constant benefaction toward the needy.
Його життя було визначене постійним благодіянням щодо нужденних.
The community felt grateful for her quiet acts of benefaction.
Громада відчувала вдячність за її тихі акти добродійства.
noun — значення 2
A charitable donation or gift, often in the form of money, given to support an institution or cause.
Благодійний внесок або дар, часто у вигляді грошей, наданий для підтримки установи чи справи.
Приклади:
The university library was built thanks to a generous benefaction.
Університетська бібліотека була побудована завдяки щедрій пожертві.
He dedicated his wealth to the poor as a form of religious benefaction.
Він присвятив своє багатство бідним як форму релігійної милостині.