початок, починати, джерело
Beginning — це англійське слово, яке означає початок, старт або першу частину чогось.
noun — значення 1
The act of doing that which begins anything; commencement of an action, state, or space of time; entrance into being or upon a course; the first act, effort, or state of a succession of acts or states.
Дія, яка започатковує щось; початок дії, стану або періоду часу; вступ у буття або на шлях; перший акт, зусилля або стан у послідовності дій чи станів.
Приклади:
In the beginning God created the heaven and the earth.
На початку Бог створив Небо та землю.
Let's begin at the beginning.
Почнімо з початку.
noun — значення 2
The initial portion of some extended thing.
Початкова частина чогось протяжного.
Приклади:
The beginning of the road was bumpy.
Початок дороги був вибоїстим.
noun — значення 3
That which begins or originates something; the source or first cause.
Те, що започатковує або породжує щось; джерело або першопричина.
Приклади:
The beginning of the conflict was a misunderstanding.
Джерелом конфлікту було непорозуміння.
noun — значення 4
That which is begun; a rudiment or element.
Те, що започатковано; зачаток або елемент.
Приклади:
This is just the beginning of his career.
Це лише початок його кар'єри.
verb — значення 1
To start or commence an action, state, or period of time.
Починати або започатковувати дію, стан або період часу.
Приклади:
I am beginning to understand.
Я починаю розуміти.
Your sense of humor is beginning to exert itself.
Твоє почуття гумору починає проявляти себе.
In the beginning — На початку
На самому початку, від самого старту.
Приклади:
In the beginning, the company struggled to find customers.
На початку компанія боролася за пошук клієнтів.