Beak

Значення та приклади

noun — значення 1

A rigid structure projecting from the front of a bird's face, used for eating, grooming, and foraging.

Тверда структура, що виступає з передньої частини голови птаха і використовується для споживання їжі, догляду за пір'ям та пошуку корму.

Приклади:

• The eagle used its sharp beak to tear the food.

  Орел використовував свій гострий дзьоб, щоб розірвати їжу.

• The bird cleaned its beak on the branch.

  Птах почистив свій дзьоб об гілку.

noun — значення 2

A large or pointed nose on a human face, often used in a colloquial or slightly derogatory way.

Великий або загострений ніс на обличчі людини, часто вживається в розмовному або дещо зневажливому значенні.

Приклади:

• He has a rather large beak.

  У нього досить великий дзьоб.

noun — значення 3

A pointed structure forming the mouth of certain animals like turtles or the sucking mouthparts of some insects.

Загострена структура, що утворює рот у деяких тварин, наприклад черепах, або ротовий апарат деяких комах.

Приклади:

• The turtle has a hard beak for biting.

  Черепаха має твердий дзьоб для кусання.

Словосполучення

sharp beak — гострий дзьоб

Приклади:

The hawk has a very sharp beak.

У яструба дуже гострий дзьоб.

hooked beak — гачкуватий дзьоб

Приклади:

Parrots often have a hooked beak.

Папуги часто мають гачкуватий дзьоб.

Форми слова

• • beaks (множина) — дзьоби