бігль, полювати з біглями, сищик
Beagle — це порода невеликих мисливських собак, а також термін, що може вживатися для опису детективів або певних видів акул.
noun — значення 1
A small, short-legged breed of hound with a smooth coat, often used for hunting hares due to its excellent sense of smell.
Невелика порода гончаків з короткими лапами та гладкою шерстю, яку часто використовують для полювання на зайців завдяки чудовому нюху.
Приклади:
The beagle is a popular family pet because of its friendly nature.
Бігль є популярним домашнім улюбленцем через свій доброзичливий характер.
We saw a beagle running in the park.
Ми бачили, як бігль бігав у парку.
noun — значення 2
A person who investigates or snoops into the private affairs of others, often acting as a detective.
Людина, яка вистежує або втручається у приватні справи інших, часто виконуючи роль детектива.
Приклади:
The private beagle followed the suspect for three days.
Приватний сищик стежив за підозрюваним три дні.
noun — значення 3
A type of small shark found in various marine environments.
Різновид невеликої акули, що мешкає в різних морських середовищах.
Приклади:
The beagle is rarely seen by divers in these waters.
Акулу-бігль рідко бачать дайвери в цих водах.
verb — значення 1
To hunt or track game using a pack of beagles.
Полювати або вистежувати дичину за допомогою зграї біглів.
Приклади:
They enjoy to beagle in the countryside during the autumn.
Вони люблять полювати з біглями в сільській місцевості восени.
verb — значення 2
To search thoroughly or persistently for something.
Ретельно або наполегливо шукати що-небудь.
Приклади:
He had to beagle through the archives to find the document.
Йому довелося довго шукати в архівах, щоб знайти цей документ.