сигнальний вогонь, маяк, пересторога
Beacon — це пристрій, вогонь або об'єкт, що слугує сигналом, орієнтиром чи джерелом натхнення.
noun — значення 1
A fire lit in a high place to serve as a signal or warning of danger.
Вогонь, запалений на підвищенні, що слугує сигналом або попередженням про небезпеку.
Приклади:
The ancient tribes lit a beacon to warn of the approaching army.
Стародавні племена запалили сигнальний вогонь, щоб попередити про наближення армії.
A bright beacon glowed on the hilltop throughout the night.
Яскравий сигнальний вогонь сяяв на вершині пагорба всю ніч.
noun — значення 2
A structure or light used as a navigational aid for ships to mark safe paths or warn of hazards.
Споруда або світло, що використовуються як навігаційний засіб для кораблів, щоб позначати безпечні шляхи або попереджати про небезпеку.
Приклади:
The lighthouse acts as a beacon for sailors in the dark.
Маяк слугує маяком для моряків у темряві.
The ship steered clear of the rocks marked by the floating beacon.
Корабель оминув скелі, позначені плавучим бакеном.
noun — значення 3
A person or thing that acts as a source of inspiration or guidance for others.
Людина або річ, що слугує джерелом натхнення чи керівництвом для інших.
Приклади:
She was a beacon of hope for all those who had lost everything.
Вона була пересторогою та надією для всіх, хто втратив усе.
beacon of hope — промінь надії
Приклади:
The new law is a beacon of hope for the community.
Новий закон — це промінь надії для громади.