Bark — це англійське слово, що означає гавкіт собаки або дію видавати такий звук, а також різкий, гучний вигук.
verb: гавкати, гавкнути
noun: гавкіт
verb — значення 1
To make a short, loud, explosive noise with the vocal organs, typically characteristic of a dog.
Видавати короткий, гучний, вибуховий звук за допомогою голосових органів, що зазвичай притаманно собакам.
Приклади:
Dogs bark when the caravan passes by.
Собаки гавкають, а караван іде.
Dogs that bark don't bite.
Собаки, що гавкають, не кусають.
verb — значення 2
To speak or shout in a sharp, aggressive, or commanding manner.
Говорити або вигукувати щось у різкій, агресивній або наказовій манері.
Приклади:
Don't bark at me like that.
Не гавкай на мене так.
The officer continued to bark orders at the recruits.
Офіцер продовжував гавкати накази новобранцям.
noun — значення 1
The short, loud, explosive sound uttered by a dog or similar animal.
Короткий, гучний, вибуховий звук, який видає собака або інша подібна тварина.
Приклади:
I heard a loud bark from the garden.
Я почув гучний гавкіт із саду.
The dog gave a sharp bark.
Собака видав різкий гавкіт.
Barking dogs seldom bite — Собаки, що гавкають, не кусають.
Люди, які багато погрожують або кричать, рідко переходять до реальних дій.
Приклади:
Don't worry about his threats; barking dogs seldom bite.
Не переймайся його погрозами; собаки, що гавкають, не кусають.