банальність, феодальна повинність
Banality — це стан або якість чогось банального, буденного чи позбавленого оригінальності.
noun — значення 1
The state or quality of being boring, unoriginal, or lacking freshness.
Стан або якість чогось нудного, неоригінального або позбавленого свіжості.
Приклади:
The banality of his speech bored the audience.
Банальність його промови втомила аудиторію.
She tried to escape the banality of everyday life.
Вона намагалася втекти від буденності повсякденного життя.
noun — значення 2
A remark or statement that is predictable, unoriginal, or lacking in significance.
Зауваження або твердження, яке є передбачуваним, неоригінальним або позбавленим значущості.
Приклади:
His conversation was filled with empty banalities.
Його розмова була наповнена порожніми банальностями.
noun — значення 3
A historical feudal right or obligation, particularly regarding the use of a lord's facilities like a mill.
Історичне феодальне право або зобов'язання, зокрема щодо використання об'єктів лорда, таких як млин.
Приклади:
The peasant was subject to the banality of the local mill.
Селянин був підпорядкований феодальній повинності місцевого млина.
utter banality — повна банальність
Приклади:
The film was an exercise in utter banality.
Фільм був вправою з повної банальності.
escape the banality — втекти від буденності
Приклади:
Travel is a way to escape the banality of routine.
Подорожі — це спосіб втекти від буденності рутини.