привласнювач, церковний власник доходів
Appropriator — це іменник, що позначає особу або організацію, яка привласнює щось для власного використання.
noun — значення 1
A person who takes something for their own use, often without permission.
Особа, яка привласнює щось для власного використання, часто без дозволу.
Приклади:
The appropriator of the company funds was quickly identified by the auditors.
Привласнювач коштів компанії був швидко виявлений аудиторами.
He acted as an unauthorized appropriator of the shared resources.
Він діяв як несанкціонований той, хто привласнює спільні ресурси.
noun — значення 2
A religious organization or entity that holds the legal right to the income generated by a church benefice.
Релігійна організація або установа, яка володіє законним правом на дохід, що генерується церковною посадою.
Приклади:
The monastery served as the primary appropriator of the parish tithes.
Монастир виступав як головний церковний власник доходів від парафіяльної десятини.
unauthorized appropriator — несанкціонований привласнювач
Приклади:
The unauthorized appropriator was fined for his actions.
Несанкціонований привласнювач був оштрафований за свої дії.