учень, віддавати в учні, новачок
Apprentice — це людина, яка навчається певної професії або ремесла під керівництвом досвідченого майстра.
noun — значення 1
A person who is learning a trade from a skilled employer, having agreed to work for a fixed period at low wages.
Особа, яка навчається ремеслу у кваліфікованого роботодавця, погодившись працювати протягом певного періоду за низьку плату.
Приклади:
Every apprentice must do their own work.
Кожен учень повинен робити свою роботу.
The young apprentice learned how to fix the engine quickly.
Молодий підмайстер швидко навчився ремонтувати двигун.
noun — значення 2
A person who is new to a subject or activity and lacks experience.
Людина, яка є новачком у певній справі або діяльності та не має досвіду.
Приклади:
He is still an apprentice in the world of high finance.
Він все ще новачок у світі великих фінансів.
verb — значення 1
To place someone with a master to learn a trade or profession.
Віддати когось до майстра для навчання ремеслу чи професії.
Приклади:
His father apprenticed him to a local carpenter.
Батько віддав його в учні до місцевого тесляра.
skilled apprentice — кваліфікований учень
Приклади:
The skilled apprentice finished the task early.
Кваліфікований учень закінчив завдання раніше.