аптекар, аптека, аптечна банка
Apothecary — це історичний термін, що позначає аптекаря або аптеку, де виготовляли та продавали ліки.
noun — значення 1
A historical professional who prepared and sold medicines and drugs.
Історичний фахівець, який готував та продавав ліки й медичні препарати.
Приклади:
The apothecary mixed the herbs to create a healing tonic.
Аптекар змішав трави, щоб створити цілющий тонік.
In the past, the local pharmacist was often called an apothecary.
У минулому місцевого фармацевта часто називали аптекар.
noun — значення 2
A shop where medicines and drugs are prepared and sold.
Магазин або приміщення, де готують та продають ліки.
Приклади:
She visited the old apothecary to buy some dried roots.
Вона відвідала стару аптека, щоб купити сушене коріння.
noun — значення 3
A type of glass jar historically used for storing medicinal substances.
Тип скляної банки, що історично використовувалася для зберігання лікарських речовин.
Приклади:
The shelf was lined with decorative apothecary jars.
Полиця була заставлена декоративними аптечна банка.
apothecary shop — аптечна крамниця
Приклади:
The apothecary shop was filled with strange scents.
Аптечна крамниця була наповнена дивними ароматами.
apothecary jar — аптечна банка
Приклади:
He kept his spices in an apothecary jar.
Він тримав свої спеції в аптечна банка.