Apoplectic — прикметник, що описує стан надзвичайної люті або медичний стан, пов'язаний з апоплексією.
adj: розлючений, лютий, апоплексичний, червоний, налитий кров'ю
noun: хворий на апоплексію
adj — значення 1
Characterized by or showing extreme, uncontrollable anger or fury.
Стан, що характеризується надзвичайною, неконтрольованою люттю або гнівом.
Приклади:
He was absolutely apoplectic when he saw the damage to his car.
Він був просто розлючений, коли побачив пошкодження свого автомобіля.
The manager became apoplectic at the suggestion of a pay cut.
Менеджер став лютий через пропозицію про скорочення зарплати.
adj — значення 2
Relating to or caused by apoplexy, which is a sudden loss of consciousness or paralysis.
Стосується апоплексії, тобто раптової втрати свідомості або паралічу.
Приклади:
The patient showed signs of an apoplectic seizure.
У пацієнта спостерігалися ознаки апоплексичного нападу.
adj — значення 3
Suffused with blood, often referring to a flushed or reddened appearance of the face.
Наповнений кров'ю, часто вживається для опису почервонілого обличчя.
Приклади:
His face turned apoplectic with the effort of lifting the heavy weight.
Його обличчя стало червоне від зусиль підняти важку вагу.
noun — значення 1
A person who is suffering from or prone to apoplexy.
Людина, яка страждає на апоплексію або схильна до неї.
Приклади:
The doctor provided special care for the apoplectic.
Лікар надав особливий догляд за хворим на апоплексію.