Ancestor — це англійське слово, що означає особу, від якої хтось походить, або попередній тип чогось.
noun: предок, пращур, прародитель, попередник, праформа
noun — значення 1
One from whom a person is descended, whether on the father's or mother's side, at any distance of time; a progenitor; a forefather; a forebear.
Особа, від якої хтось походить, незалежно від того, по батьківській чи материнській лінії, на будь-якій відстані в часі; предок.
Приклади:
Tom's ancestor was a member of England's landed gentry.
Родоначальник Тома був членом земельної шляхти Англії.
She discovered a photograph of her distant ancestor.
Вона знайшла фотографію свого далекого предка.
noun — значення 2
An earlier type; a progenitor.
Ранній тип або попередник чогось; родоначальник.
Приклади:
The modern computer is an ancestor of the abacus.
Сучасний комп'ютер є предком рахівниці.
noun — значення 3
One from whom an estate has descended;—the correlative of heir.
Особа, від якої успадковано майно; протилежне до спадкоємця.
Приклади:
The estate was passed down from the original ancestor.
Маєток був переданий від первісного предка.
noun — значення 4
One who had the same role or function in former times.
Особа, яка виконувала ту саму роль або функцію в минулому.
Приклади:
The first king was considered the ancestor of all subsequent rulers.
Першого короля вважали попередником усіх наступних правителів.
noun — значення 5
A word or phrase which serves as the origin of a term in another language.
Слово або фраза, що є походженням терміна в іншій мові.
Приклади:
The word 'father' has a common ancestor in Proto-Indo-European.
Слово 'батько' має спільний предок у праіндоєвропейській мові.