Adventitious — це прикметник, що описує щось випадкове, зовнішнє або таке, що виникло не на своєму звичайному місці.
adj: зовнішній, непритаманний, випадковий, непередбачуваний, набутий, адвентивний, нетиповий
adj — значення 1
Coming from an external source rather than being innate or inherent.
Такий, що походить із зовнішнього джерела, а не є вродженим чи притаманним.
Приклади:
The success of the project was largely due to adventitious factors.
Успіх проєкту значною мірою залежав від зовнішніх факторів.
His interest in the topic seemed quite adventitious to his main research.
Його інтерес до цієї теми здавався зовсім непритаманним його основному дослідженню.
adj — значення 2
Happening by chance or occurring in an unexpected way.
Такий, що трапляється випадково або виникає несподіваним чином.
Приклади:
An adventitious meeting at the station changed his plans.
Випадкова зустріч на станції змінила його плани.
adj — значення 3
Not congenital; acquired during one's lifetime rather than inherited.
Не вроджений; набутий протягом життя, а не успадкований.
Приклади:
The condition was adventitious, resulting from a later injury.
Цей стан був набутий внаслідок пізнішої травми.
adj — значення 4
Developing in an unusual place or from an unusual source, often used in biology.
Такий, що розвивається в незвичному місці або з незвичного джерела, часто вживається в біології.
Приклади:
The plant produces adventitious roots from its stem.
Рослина утворює адвентивні корені на своєму стеблі.
adventitious factor — зовнішній фактор
Приклади:
We must consider every adventitious factor.
Ми повинні врахувати кожен зовнішній фактор.
adventitious root — адвентивний корінь
Приклади:
The cutting grew an adventitious root.
Живець пустив адвентивний корінь.