Adjunctive — це прикметник, що описує щось додаткове, допоміжне або таке, що приєднується до основного елемента.
adj: додатковий, допоміжний, другорядний, неосновний, спряжений, адьюнктивний
adj — значення 1
Serving to add or join something to a primary element, often used in medical or grammatical contexts.
Служить для додавання або приєднання чогось до основного елемента, часто вживається в медичному або граматичному контекстах.
Приклади:
The doctor prescribed adjunctive therapy to support the main treatment.
Лікар призначив додатковий курс терапії для підтримки основного лікування.
This clause serves an adjunctive function in the sentence structure.
Ця підрядна частина виконує допоміжну функцію в структурі речення.
adj — значення 2
Relating to something that is secondary or not primary in nature.
Стосується чогось, що є вторинним або не є основним за своєю природою.
Приклади:
His role in the project was purely adjunctive.
Його роль у проекті була суто другорядною.
adj — значення 3
Describing a mathematical property where operations are linked in a specific reciprocal way.
Описує математичну властивість, де операції пов'язані специфічним взаємним способом.
Приклади:
The proof relies on the adjunctive property of the operators.
Доведення базується на спряженій властивості операторів.
adjunctive therapy — додаткова терапія
Приклади:
Adjunctive therapy can improve patient outcomes.
Додаткова терапія може покращити результати лікування пацієнтів.
adjunctive treatment — допоміжне лікування
Приклади:
He received adjunctive treatment for his condition.
Він отримав допоміжне лікування свого стану.