мовчазна згода, бездіяльність
Acquiescence — це стан мовчазної згоди або пасивного прийняття ситуації без відкритого висловлення протесту.
noun — значення 1
The reluctant acceptance of something without protest.
Неохоче прийняття чогось без висловлення протесту.
Приклади:
Her silence was interpreted as acquiescence to the new rules.
Її мовчання було витлумачено як мовчазна згода з новими правилами.
The staff showed a weary acquiescence to the management's demands.
Персонал виявив втомлену покірність вимогам керівництва.
noun — значення 2
The failure to assert one's legal rights, which implies an abandonment of those rights.
Нездатність відстояти свої законні права, що передбачає відмову від цих прав.
Приклади:
His long-term acquiescence in the encroachment on his land weakened his legal position.
Його тривала бездіяльність щодо посягання на його землю послабила його правову позицію.