виконання, досягнення, здобуток
Accomplishment — англійське слово, що означає досягнення, виконання або здобуток.
noun — значення 1
The act of accomplishing something; completion or fulfilment of a task or goal.
Процес досягнення чогось; завершення або виконання завдання чи мети.
Приклади:
The successful completion of the project was a significant accomplishment.
Успішне виконання проєкту було значним досягненням.
Her lifelong dream was the accomplishment of this mission.
Здійснення цієї місії було її мрією протягом усього життя.
noun — значення 2
Something that has been achieved successfully; an achievement or success.
Те, що було успішно досягнуто; досягнення або успіх.
Приклади:
What an accomplishment!
Яке досягнення!
Winning the championship was their greatest accomplishment.
Перемога в чемпіонаті була їхнім найбільшим здобутком.
noun — значення 3
A skill or quality that is acquired through training or education, often contributing to excellence.
Навичка або якість, набута через навчання чи освіту, що часто сприяє досконалості.
Приклади:
Her musical accomplishments were recognized worldwide.
Її музичні здобутки були визнані в усьому світі.
noun — значення 4
In linguistics, the aspect of verbs or predicates that indicates a change over time until a natural endpoint is reached.
У лінгвістиці, аспект дієслів або предикатів, який вказує на зміну з часом до досягнення природної кінцевої точки.
Приклади:
The verb 'to finish' denotes accomplishment.
Дієслово 'завершити' позначає доконаність.