Abolition — це іменник, що означає офіційне скасування або припинення дії закону, системи чи практики.
noun: скасування, анулювання, скасування рабства, аболіціонізм, припинення, ліквідація
noun — значення 1
The act of officially ending a system, practice, or institution.
Акт офіційного припинення дії системи, практики або установи.
Приклади:
The abolition of the death penalty was a major legal change.
Скасування смертної кари стало важливою правовою зміною.
They campaigned for the total abolition of these outdated regulations.
Вони виступали за повне анулювання цих застарілих правил.
noun — значення 2
The historical movement to end the slave trade and the practice of slavery.
Історичний рух за припинення работоргівлі та практики рабства.
Приклади:
The abolition movement gained significant momentum in the nineteenth century.
Рух за скасування рабства набув значного розмаху в дев'ятнадцятому столітті.
noun — значення 3
The state of having been officially put to an end.
Стан, за якого щось було офіційно припинено.
Приклади:
The committee discussed the final abolition of the old tax system.
Комітет обговорив остаточну ліквідацію старої податкової системи.
abolition movement — рух за скасування рабства
Приклади:
She studied the history of the abolition movement.
Вона вивчала історію руху за скасування рабства.
call for abolition — заклик до скасування
Приклади:
Many citizens joined the call for abolition.
Багато громадян приєдналися до заклику до скасування.