жалюгідний, вигнанець, принижувати
Abject — це прикметник, що описує стан крайньої злиденності, приниження або повну відсутність надії, а також іменник чи дієслово, що стосуються вигнання або приниження.
adj — значення 1
Existing in or sunk to a low condition, position, or state; miserable and contemptible.
Перебування у вкрай низькому стані або становищі; жалюгідний та нікчемний.
Приклади:
They lived in abject poverty.
Вони жили у жалюгідних злиднях.
His failure left him in an abject state.
Його невдача залишила його у нікчемному стані.
adj — значення 2
Complete, downright, or utter, often used to emphasize a negative quality.
Повний, абсолютний або цілковитий, часто вживається для підкреслення негативної якості.
Приклади:
The project was an abject failure.
Проєкт став цілковитим провалом.
She felt abject terror during the storm.
Вона відчувала абсолютний жах під час шторму.
adj — значення 3
Showing utter helplessness, hopelessness, or resignation; servile and grovelling.
Вияв крайньої безпорадності, безнадії або покірності; принизливий та раболіпний.
Приклади:
He offered an abject apology for his behavior.
Він приніс принизливі вибачення за свою поведінку.
noun — значення 1
A person in the lowest and most despicable condition; an outcast.
Людина, що перебуває у найнижчому та найбільш нікчемному стані; вигнанець.
Приклади:
Society treated him like an abject.
Суспільство ставилося до нього як до знедоленого.
The streets were filled with the city's abjects.
Вулиці були заповнені міськими вигнанцями.
verb — значення 1
To cast down, abase, or degrade someone, often forcing them into servitude.
Принижувати, знецінювати або деградувати когось, часто змушуючи до покори.
Приклади:
The regime sought to abject its citizens.
Режим прагнув принижувати своїх громадян.
Do not let them abject your spirit.
Не дозволяй їм деградувати твій дух.