Ле Клезіо на прес-конференції з нагоди одержання Нобелівської премії-2008

Лавреат Нобелівської премії 2008 року та численних французьких премій, Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо народився 1940 року в Ніцці у родині лікаря-хірурга. Коли майбутньому письменникові було 8 років, родина переїхала до Нігерії. Мабуть, звідти автор виніс цікавість до екзотичних середовищ, яку читач помітить і в пропонованому нижче уривкові. В Африці ж автор став і білінгвом, опанувавши англійську так само добре, як рідну. Вчився в багатьох університетах і в багатьох університетах викладав. Із 60-х років – публікує коротку і довгу прозу. Пізніше зажив слави відлюдника, коли на кілька років переселився в джунґлі до американських тубільців. Перекладав їхні народні перекази й епоси. Ле Клезіо – один із найважливіших авторів сучасної Франції. Йому притаманні водночас легкість оповіді й світоглядний зв’язок зі спадщиною екзистенціялізму.

Пропонуємо перший переклад Ле Клезіо українською мовою – перший розділ роману “Золота рибка” (1996); книжка розповідає історію молодої арабки, що спромоглася стати знаною джазовою співачкою в Америці. Продовження читайте найближчим часом на “Транслітері”.

*** 

Коли мені було шість чи сім років, мене вкрали. Насправді я цього не пригадую, бо ж була надто мала, і все, що я пережила згодя, затьмарило собою той спогад. Воно радше мов сон: далеке, страховинне жахіття, що повертається ніч від ночі, що непокоїть мене навіть за дня. Є оця соняшна вулиця, запорошена й порожня, блакитне небо, жалкий крик чорного птаха, і – зненацька – людські руки, що кидають мене на дно великого мішка, і я задихаюсь. Це Лалла Асма мене купила.

Ось чого я не знаю свого справжнього ймення, того, що ненька дала мені народивши; не знаю ні свого батька, ні місця, де народилась. Я знаю лише те, що повіла мені Лалла Асма: що я прибула до неї одної ночі, тож вона назвала мене Лаїла, “Ніч”. Я з Півдня, дуже здалеку, може, з краю, якого більше нема. Для мене там нема нічого, тільки ця курна вулиця, чорний птах і мішок.

(more…)

Читати повністю »