Колекція ароматів Ґренуя – уже в продажу
Розділ: Translit 14 Jan 2009
Стосунки між літературою та реальністю – довга історія взаємозалежностей, наслідувань, маскування та привласнення. Причому ця гра – аж ніяк не в одні ворота. З одного боку, художній текст, навіть найвигадливіша фантастика, являє собою більш чи менш видозмінену версію “реального світу”. Так само, як для кожного роману автор не винаходить нову мову, для кожного нового тексту він не прописує принципово нову “сітку координат”: систему фізичних законів, звичок, жестів, соціальних конструкцій тощо. Набагато легше її запозичити з реальності – точніше того, що за німою угодою і автор, і читач вважають “реальністю”.
З іншого боку, художній текст – зовсім як сон – може існувати лише тоді, коли його сприймати як “реальність”. Читання – це така хитра гра: знаючи, що перед нами – вигадка, ми робимо вигляд, ніби віримо у справжність описуваних подій.
Однак “реальність” також не пасе задніх. Екскурсії місцями, в яких розгортається сюжет якоїсь книжки, приготування коктейлів за рецептами літературних персонажів, експерименти толкієністів, – усе це не лише всім набридла “ідентифікація із літературним героєм”, але й намагання захопленого читача “прописати” себе в тій іншій, “літературній реальності”. Не бути схожим на когось, а стати частиною тексту. Предмети з художнього тексту – чудовий засіб для таких зміщень.
Книжка з Гаррі Поттера , про яку я нещодавно згадував – дуже простий приклад, дехто вдається до більш радикальних експериментів. Дизайнер та парфумер Тьєрі Мюґлер вирішив матеріалізувати “парфумерну колекцію” Жана Батіста Ґренуя.
translitera
