Особисті бібліотеки схожі на романтичні стосунки. На фасаді — вечори при свічках, намагання не розлучатись ні на хвилину, схвалення з боку публіки, пристрасть, романтичний шарм та ідилія. А на споді — недоспані ночі, неприхований потяг до привласнення, проблеми з фінансами та здоров’ям, а також темне минуле, до якого краще не лізти.

Якщо перетрусити свою домашню бібліотеку, певен, кожен знайде одну-дві книжки “сумнівного” походження. Чужий екслібрис, дарчий напис на ім’я, яке ви вперше бачите, печатка бібліотеки — ці знаки на тілі фоліанта натякають, що колись книжка мала іншого власника. Звісно, боронь Боже, ніхто не звинувачує вас у крадіжці. Та й до рівня справжніх професіоналів вам усе одно далеко.

У популярній культурі книжкові злодії є виразно дискримінованими у порівняні зі своїми колегами, що спеціалізуються на банках, ювелірних виробах або машинах. Крадіям книжок не присвячують сюжетів у кримінальних програмах, про них не звітує МВС, їх ігнорують режисери та продюсери. Однак це не означає, що серед них не було легендарних майстрів та знавців своєї справи.

Американець Стівен Кері Блумберг (Stephen Carrie Blumberg) — найвідоміший книжковий крадій ХХ сторіччя. З 1974 по 1990 рік — поки його не заарештувало ФБР — він украв понад 28 тисяч книжок із 327 бібліотек та музеїв у США та Канаді. (more…)

Читати повністю »