Анімація та рухомі книжки – здавалось би, цілком різні шляхи оживити казку. Принаймні досі я не бачив, аби їх поєднували. Однак французькому ілюстратору Бенжамену Лакомбу (Benjamin Lacombe) це вдалось. Буктрейлер до його книжки Il etait une fois (“Були собі”) прекрасний тим, що в ньому цифрову фантазію неможливо відрізнити від паперової.
Реклама південноафриканської книгарні Biblioteq, що спеціалізується на книжках для рекламістів. Мені подобається з двох причин. По-перше, чого варта сама візуалізація процесу “зривання даху”. По-друге, на принтах немає ані книжок, ані літературних персонажів.
Книжки, що дихають, ми вже бачили, щоправда, там йшлося про арт-інсталяцію. Але відтоді анімовані книжки зробили велики крок до егалітарності. Мистецтво в маси, так би мовити.
Ось вам гелоувінський набір книжок, які вміють рухатись, соватись, вищати, скрипіти і взагалі всіляко тішити свого власника. Потенційно в кожній книжці сидить не менше одного привида, бо на кожного треба по одній “АА” батарейці. Під катом – відео, на якому можна помилуватись процесом.
Як ми побачили в кількох останніх дописах, малювати шрифтами буває цікаво. Але, мабуть, іще цікавіше розповідати історії на папері, не пишучи на ньому жодної літери. Ну, гаразд, не на папері, а самим папером (чи то картоном, якщо прискіпуватись).
Фільм “Можливе чи ймовірне” (Possible ou Proubable), підготовлений французькою видавничою групою Editis, трохи задовгий для онлайн-перегляду – майже дев’ять з половиною хвилин. Але це, мабуть, найповніша версія найближчого майбутнього книжки – стосовно співіснування ебуків та паперових книжок, електронних читалок, різниц цифрових носіїв, інтерфейсу роботи з текстом тощо. Від іншої подібної футурології вигідно відрізняється тим, що по суті все представлене базується на вже існуючих рішеннях, просто їх довели до логічного завершення. А ще мені дуже сподобався спосіб “помирити” традиційні книгарні із торгівлею електронними книжками.
Цю брошуру студія dn&co. розробила для компанії London office development. Секрет – у підрізанні частини сторінок на 5 мм. Зауважте, як на відео вигинають обріз книжки перед тим, як її гортати.
Поки світова видавнича індустрія готується здавати позиції під наступом електронних книжок, японці придумали, як виписати паперові книжки у наше цифрове майбутнє. Нашого героя звуть Ninomiya-kun, він метр заввишки, важить 25 кг і в алюмінієвому корпусі. Робот може читати текст із паперового носія, розміщеного на спеціальній підставці, розпізнавати його і озвучувати за допомогою синтезатора голосу. За словами розробників, після невеликого вдосконалення це буде ідеальна машина для читання дітям казок на ніч або такий оригінальний конвертор паперових книжок в аудіоформат.
Шведський дизайнер-аніматор Томас Нільсон (Tomas Nilsson) досить нестандартно підійшов до навчального завдання дати сучасну інтерпретацію відомої казки. Мабуть, найцікавіший результат експерименту: казкова історія, розказана мовою анімованої інфографіки, чудово б лягла в будь-який новинний телесюжет. Втім, підрахунок харчової цінності однієї з’їденої бабусі – і так достатня причина, щоб подивитись відео.
Патріарх кіберпанку Брюс Стерлінг виклав у своєму блозі це відео. Його автор – Michael Flückiger – залив ці три ролики на свй канал на Vimeo півдоби тому. На жаль, жодної докладної інформації про нього знайти не вдається. Судячи з усього, Міхаель – швейцарець, художник, що працює із незвичними комп’ютерними інтерфейсами. А його відео – прекрасне.