Любите літераратуру та комп’ютерні ігри? Незадоволені тим, як ігрова індустрія спотворює класичні сюжети? Тоді ця новина для вас! Гра за мотивами “Чекаючи на Ґодо” Беккета, захоплюючий ґеймплей, максимально близький до оригіналу сюжет. Ігровий процес можна оцінити на відео.
Бібліотека Амстердамського університету (University of Amsterdam), редизайном якої займались нідерландські дизайнери Studio Roelof Mulder та Bureau Ira Koers, вирізняється позірною відсутністю бібліотекарів та власне книжок. Червоні шухляди (на фотографіях внизу) на перший погляд немовби злизані з наших університетських бібліотек. От тільки вони призначені не для бібліотечних карток, а для видачі книжок. Книжку замовляєш в онлайні, а потім просто забираєш у шухляді, яких у “червоній кімнаті” понад сто. Більшість простору виділена під робочі місця – на фото їх немає, дивіться відео. З відео також можна уявити, як працює система контролю та обліку книжок.
Букіністична книгарня Bookmans, маючи багато книжок та простору для експериментів, зняла ось таку рекламу на заздрість усім любителям валяти доміношки.
Консалтингова компанія IDEO, що спеціалізується на дизайні, виклала своє бачення майбутнього книжки. Аж три варіанти. Зрозуміло, усі три пов’язані лише з електронними книжками.
Перший варіант стосується переважно нонфікшн, та передбачає супровід тексту книжки медійним контекстом – читаючи кожну главу, маєш змогу паралельно ознайомитись, які дискусії в ЗМІ вона викликала.
Другий належить, за великим рахунком, до варіантів включення читання книжок до соціальних мереж – рейтинги, обмін з друзями та подібні фішки.
Третій, як на мене, найбільш вартий уваги, бо стосується можливостей розширення художніх текстів. В першу чергу – за рахунок включення до них ігрових моментів – прихованих розділів, інтерактивності, геокешу тощо. Так, подібні тексти зможуть існувати лише в електронному форматі, але це все одно цікавий варіант розширення розуміння белетристики як такої.
Дизайнер Чарлі Орр (Charlie Orr) веде цікавий блог The Hypothetical Library, де викладає альтернативані варіанти обкладинок для реальних книжок. Але зараз не про блог загалом, а про одну конкректну ініціативу.
Орр зауважив, що із появою електронних книжок роль обкладинки, точніше її оформлення, потроху нівелюється. Що дивно, адже електронні читалки навпаки розкривають нові можливості для дизайну. Тому він запропонував концепт цифрової обкладинки. А для більшої переконливості, взяв три реально існуючі обкладинки, і продемонстрував, як би вони могли виглядати в цифровому форматі.
Анімація та рухомі книжки – здавалось би, цілком різні шляхи оживити казку. Принаймні досі я не бачив, аби їх поєднували. Однак французькому ілюстратору Бенжамену Лакомбу (Benjamin Lacombe) це вдалось. Буктрейлер до його книжки Il etait une fois (“Були собі”) прекрасний тим, що в ньому цифрову фантазію неможливо відрізнити від паперової.