Записи за тегом 'поезія'

"Нова абетка" нарешті дісталася Києва

27 лютого о 17:00 у Києво-Могилянській Академії (1 корпус, 313 авдиторія) відбудеться круглий стіл “Філософська поезія? Поетична філософія?”. Запрошуємо всіх цікавих подивитися, послухати, та й подискутувати.

Захід відбудеться в рамцях четвертої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції “Діялог. Комунікація. Дискурс”, порядком акції “Фестиваль Нова абетка у Києві”. Нею фестиваль, що вже два роки поспіль відбувається у Львові, започатковує акції в столиці.

Модерують: Роман Горбик і Богдан Шуба

Дискутують: Іван Андрусяк, Людмила Архипова, Катерина Бабкіна, Євгенія Білорусець, Анатолій Дністровий, Павло Коробчук, Тарас Лютий, Олеся Мамчич, Дарина Морозова, Наталка Проців, Віталій Штефан

Приблизні теми для обговорення:
(more…)

Читати повністю »

Цією публікацією започатковуємо рубрику перекладів із сучасної американської поезії, яку в нас так незаслужено мало знають широкі читацькі кола. Натівську експансію в царині поезії початкують троє перекладів із незвично класично-кларичного, проясненого поета, чиє ім’я з італійської можна перекласти відповідно – “радість”.
Дана Джойя

Дана Джойя (Dana Gioia, нар. 1950)

Один із найпомітніших сучасних американських поетів і критиків. Народився і живе в Каліфорнії, батьки – італійського походження; дитинство минуло в мексиканському кварталі. Закінчивши університет, довгий час працював у бізнесі. З 1992 року – тільки літератор. Автор трьох книжок поезії, критичної книжки “Чи може поезія мати значення?”. До того ж – автор лібрето опери “Носферату” сучасного американського композитора Алви Гендерсона (за мотивами знаного фільму 20-х рр.). Свого часу Дана Джойя редагував літературні журнали “Sequoia” та “Inquiry”. 2004 року поет очолив урядову агенцію Національний фонд підтримки мистецтв і вдихнув у неї нове життя. Зокрема, він був ініціатором популярної премії для джазових виконавців (наполягаючи, що джаз – єдине оригінальне мистецтво, що народила Америка).
Як поет Джойя – один із чільних представників так званого “нового формалізму”, школи в американській поезії, яка знову повертається до рими й метру, вважаючи: в умовах панування верлібру це і є сучасний авангардизм.
(more…)

Читати повністю »

Цитати на тілі

Комбінування тіла (як радикальної чуттєвості), і тексту (як радикальної абстракції) – дуже приваблива “прикордонна смуга” для інтерпретацій та експериментів. Тут і прописування себе в Бутті, і текстуальна сексуальність із всюдисущою сублімацією, і можливості дискурсивної інтерпретації тілесного досвіду, і навіть розвиток типографіки. Як короткий курс можна рекомендувати The Pillow Book Ґріневея.

А як результат одного з напрямків експериментів - блог Contrariwise, присвячений татуюванням-цитатам.
2446900091_bc4f76cb3e_b

(more…)

Читати повністю »

5 грудня у Львові відбувся другий літературний фестиваль «Нова абетка». Письменники-початківці і вже популярні автори провели феєричні читання поезії, а також закритий круглий стіл із проблем сучасної літератури.

Зокрема, поетичний вечір в «Музеї ідей» мав великий успіх у публіки, що цілком заповнила приміщення і навіть стояла у проходах. Львівські шанувальники літератури відзначали найвдаліші місця схвальними вигуками і сміхом, винагороджуючи улюблених авторів гучними оплесками. Глядацький захват викликали виступи Наталки Проців і Вано Крюґера з Києва, Володимира Вакуленка зі Львова та Грицька Семенчука з Хмельницького. Вікторія Черняхівська попросила публіку загадувати числа і читала вірші, надруковані в її збірці на сторінках з відповідними номерами. А наприкінці виступу Павла Коробчука серед публіки виникла навіть жвава дискусія щодо сексуальної орієнтації героїв прочитаного вірша – молодих письменників.

«Цього року ми мали багато несподіванок, – розповідає організатор фестивалю, київський літератор Роман Горбик. – Вже їдучи потягом до Львова, ми цілком випадково зустріли у вагоні живого класика – відомого поета Романа Скибу. Коли він дізнався про наш фестиваль, то відклав усі справи, щоб виступити на нашій поетичній вечірці. І це справді був, певне, найпам’ятніший виступ в історії фестивалю».

На круглий стіл «Чи є молода українська література?» прийшли також знані поети Остап Сливинський та Галя Крук. Спільно класики і молоді автори із Заходу та Сходу України вирішили перенести захід із формальної атмосфери Львівського національного університету – до одної із затишних кав’ярень Львова. Дружнє й неформальне спілкування літераторів підтвердило: література наймолодшого покоління відбулася.

Усі учасники і глядачі відзначали: цього року фестиваль відбувся на якісно вищому рівні.

Фестиваль «Нова абетка-2008» проходив за підтримки почесного президента фестивалю Ґреґора Савки (Відень), Львівського та Київського національних університетів, київського журналу «Святий Володимир» і блоґу «Транслітера».

Наступний, вже третій за ліком фестиваль «Нова абетка» відбудеться у Львові в грудні 2009 року.

Фоторепортаж із фестивалю дивіться нижче.

Перед презентацією "Святого Володимира"

Під чорним прапором – у світле майбуття літератури

(more…)

Читати повністю »

Reclaim the walls

Якось у вагонах київського метро почали з’являтися вірші. Просто вірші на білих аркушах. Мені чомусь закарбувався в пам’яті Рильський: “Вже червоніють помідори, і ходить осінь по траві…” Довго вони там не протримались, а шкода – була хороша альтернатива рекламним текстам.

У Лейдені (Нідерланди) подібний задум реалізовано значно масштабніше: віршами там розписані стіни будівель. Почалося все ще 1992 року з вірша Марини Цвєтаєвої “Моим стихам, написанным так рано…” (цікаво, чим було обумовлено вибір). А сьогодні на лейденських стінах можна зустріти кого завгодно, від Шекспіра до Хлєбнікова.

Уперше почувши про це, я уявила собі банду графітчиків, які щоночі розписують будівлі фарбою з балончиків. Але все виявилося “цивільніше”. Ініціатива належить фонду “TEGEN-BEELD”, а точніше Бену Валенкампу та Яну-Віллему Брюнсу, які сподівалися, що перехожих надихатиме як сама поезія, так і візуальний компонент перетворення звичайної стіни на сторінку поетичної збірки.

Останній, сто перший вірш з’явився на лейденській стіні у 2005 році.

Тут можна прочитати про проект

А тут подивитися фотографії

Читати повністю »

Припустимо, що середній обсяг одного вірша – тисяча знаків. Тоді txt-файл із поетичним текстом займатиме один кілобайт. На стандартну CD-болванку можна записати приблизно 768000 віршів – якщо їх зберігати окремими файлами.
Тому остання робота нашої авторки lebeda вартісна насамперед раціональним використанням вільного місця.



Читати повністю »