Записи за тегом 'Мілорад Павич'

Якби Павич був не письменником, а кулінаром, до балканської кухні його ніхто б не підпустив. Ні, він би куховарив в китайському чи індійському ресторані. І страви виходили б – густі, із надлишком приправ, які потенційно обіцяють нескінченні відтінки смаку, а на практиці перехоплюють подих і так печуть в роті, що рецептори вже не здатні відрізнити бодай-який смак.

Словом, добре, що Павич – не кулінар. Поза тим, куховарства у його текстах чимало. В тому числі й суто балканського, як-от у “Зоряній мантії”.

Ніби наперекір усьому, що мені загрожувало, я почав під час бомбардування готувати, чого раніше ніколи не вмів. Про рибу не було й мови, бо Дунай був отруєний збідненим ураном й ртуттю з бомб. тому я купив на базарі два сорти квасолі, білу та жовту, минулорічну. Купив також сухі копчені реберця і грудинку, вуджені на висоті 20 метрів, бо чим вища коптильня, тим краще сальце… І от, бомби падають, НАТО руйнує повітряними ударами нафтопереробний комбінат у Панчеві, а я куховарю. Квасолю я залишив на ніч у воді з м’ятою, щоб вона набухла. Головку цибулі і зубчик-два часнику присмажив на пательні, відцідив квасолю, залив її свіжою водою, вилив у горщик, додавши до квасолі обсмажену червону паприку і оту цибулю з часником. А Панчево горить. Укинув до горщика грудинку з копченими реберцями. І не забув додати червоного гострого перцю і трохи чаю з медом… І все це я зробив на одному диханні, ніби вже давно був призвичаєний до того. А квасоля вийшла солодкою, як то кажуть, кожна ложка була, як поцілунок…

(more…)

Читати повністю »